Роль Збройних сил України для забезпечення миру і стабільності, захисту інтересів і суспільства в Україні

У будівництві Української держави Збройним Силам належить особлива роль. Армія не тільки вагома ознака державності, її гарантії, але й школа військово-патріотичного виховання як допризовників, так і військовослужбовців. Тому й завдання перед педагогами та вихователями, щоб допризовниками, усвідомлюючи своє високе призначення захисників нашої землі, з честю виконували Конституцію України, військову присягу, виховували в дусі зміцнення патріотичних почуттів, із великою відповідальністю навчались військової справі, освоювали сучасну техніку.

Тому проблема молоді має як загальнодержавний, так і суто військовий аспект, бо її світогляд, мораль, ставлення до захисту своєї держави матеріалізується у практичній діяльності армії й у безпеці України в цілому. То ж на сьогоднішній день молодіжна політика держави набуває особливої актуальності, а допризовна підготовка постає одним із найголовніших чинників формування готовності до захисту Батьківщини.

“Питання виховання патріотизму, формування державної ідеології й національного світогляду у молоді України тісно пов’язані із сучасними державотворчими процесами. До них входять такі ідейно-політичні чинники, як ставлення до ідеї державності, до рідної землі.”

У державній програмі будівництва й розвитку Збройних Сил України до 2005 року сказано, що категорія військової безпеки залишається повсякденним питанням. ЇЇ буде підкріплено програмою створення і розвитком військової техніки й озброєнь, яка здійснюватиметься як у співробітництві з країнами СНД, так і країнами НАТО.

Військово-патріотичне виховання учнівської молоді є складовою національного виховання, а тому в наш час воно є особливо актуальне.

До кожного юнака необхідно доводити, що військова служба – це не тільки обов’язок громадянина України, а важливий процес подальшого розвитку та фізичного змужніння особистості, формування чітких чоловічих рис характеру, загартування тіла й духу, зміцнення патріотичних почуттів, щоб у будь-який час стати на захист Батьківщини.

Ми маємо пам’ятати, що чим вищою буде психологічна підготовка учнівської молоді до військової служби, тим краще й успішніше вона проходитиме. “Розв’язуючи питання про мету виховання сучасної учнівської молоді, ми мусимо рахуватись не лише з нашими традиціями, а й з тими завданнями, що ставить перед нами сучасне й майбутнє, а також прийняти до уваги психічні властивості нашого народу, як позитивні , так і негативні. Перші треба розвивати, другі усувати або принаймні ослаблювати ,”– зазначав Г.Ващенко.

Окремо треба сказати, що глибоке вивчення основ Конституції, прав і обов’язків захисника України, повага та дотримання народних символів і національної символіки, державного Герба, Прапора і Гімну має велике значення для мобілізації учнівської молоді на вивчення військової справи й підготовки до служби в Збройних Силах України. Немаловажне значення має виховання правової культури, поваги до законів, формування національного менталітету.

Треба признати, що для того, аби викликати зацікавленість до військової служби і офіцерської професії, слід організовувати зустрічі допризовників у навчальних закладах із ветеранами Великої Вітчизняної та Другої світової війни, учасниками визвольних змагань, курсантами військових училищ, військовослужбовцями Української Армії. Знайомство з людьми, які присвятили своє життя народові, боротьбі за свободу й незалежність Вітчизни, допомогло учням глибше усвідомити самі поняття “Батьківщина”, “захист батьківщини” зрозуміти, що захист Вітчизни – священний обов’язок кожного громадянина.

За нашим переконанням, військово-патріотична робота з молоддю в першу чергу покликана формувати бойовий, морально-психологічний дух. “Звідси – важлива проблема критеріїв патріотичної вихованості. Не можна забувати, що особливо сильно і яскраво патріотичні почуття й переконання виражаються в силі духу, у волі людській тоді, коли Батьківщина в небезпеці в годину найтяжчих випробувань. Тому ми, освітяни, у думці вимірюючи вихованість своїх вихованців, зобов’язані виходити з критерію: а як би повелася ця людина на полі бою?” (В. Сухомлинський)

Майбутнє України формується сьогодні у роботі з учнівською молоддю, яка в майбутньому буде виконувати свій конституційний обов’язок строкової та контрактної служби. А тому Указ Президента України “Про відродження історико-культурних та господарських традицій Українського козацтва” має надзвичайно велике значення для підготовки допризовників до служби в Збройних Силах України.

Закладена в Указі підтримка взаємодії Українського козацтва з державними органами щодо підготовки молоді до служби в армії, організації фізкультурно-спортивної та культурно-просвітницької роботи сприятиме, на нашу думку, реалізації могутнього ідеологічного потенціалу Українського козацтва й утвердження серед допризовників таких позитивних рис, як хоробрість, стійкість, твердість характеру, любові до України.

Сумніву немає, що основним завданням міжнародної добровільної, незалежної, добродійної оборонно-спортивної національно-патріотичної громадської організації “Українське козацтво” є сприяння підготовці учнівської молоді до військової служби, військовому вишколу, мобілізація її на вивчення військової справи, відродження національно-духовних скарбів великої козацької доби.

Українське козацтво займається підготовкою нового покоління в дусі українського козацького лицарства, втіленням у життя української національної ідеї, відданості українському народу.

Треба визнати, що козацтво сприяє відродженню бойових умінь, спортивних змагань, вивченню допризовниками життєписів видатних діячів національно-визвольного руху.

На наш погляд, важливе значення має міжнародна добровільна, незалежна, всеукраїнська, оборонно-спортивна, національно-патріотична громадська організація “Українське козацтво” – це посвята учнів у козачата, організація осередків джур, юних козаків. Проводиться робота по створенню Всеукраїнської молодіжної козацької організації “Січ” розвитку молодіжного руху на лицарських традиціях, тощо.

Тому слід сказати словами В.Целевича: «Ми любимо лише нарікати на нашу долю, жалітися перед світом на наші кривди, які нам роблять інші, але зносимо їх спокійно. Наша страдальність є виявом рабського духу, що вкорінився в нас століттями неволі. Ми мусимо викорінювати в нас цього Духа, жертвувати наші сили у невпинній боротьбі, виховувати в нашій молоді лицарського Духа який не зневірюється мимо невдач, який вірить, що тільки невпинною, впертою, жертвенною боротьбою можна добути “право своє” .

Тому важливо, щоб допризовна молодь із патріотичних мотивів виявляла ініціативу щодо вчасної постановки на облік у військовому комісаріаті.

Можна стверджувати, що найбільш актуальною така проблема є для юної особи, яка наполегливо прагне найти себе, своє місце в житті, свою справу для підготовки до служби в Збройних Силах України, побачити себе очима інших людей. Саме в цьому віці молода людина найбільш відкрита до сприйняття суспільних і моральних ідеалів.

Як підтверджують наукові пошуки з проблеми мобілізації молоді до служби в Українській Армії важливу роль має діяльність ветеранів Великої Вітчизняної війни та визвольних змагань.

Ради й групи ветеранів здійснюють шефство у школах, ліцеях, гімназіях. Завдання ветеранських організацій – це готувати юнаків до військової служби з урахуванням славних традицій Збройних Сил. До майбутніх захисників Вітчизни ветерани доводять пам’ятні історичні події Великої Вітчизняної війни. І тут закладаються великі виховні можливості формування гордості за причетність до героїчного минулого нашого народу.

Вивчення даної проблеми дає підстави зробити висновки та сформулювати певні положення, які б на наш погляд, сприяли покращенню підготовки учнівської молоді до захисту Вітчизни.

Кiлькiсть переглядiв: 164

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.